вѣщати

вѣщати
ВѢЩА|ТИ (754), , -ѤТЬ гл. Сказать что-л., сообщить:

не вѣштати срамьныихъ словесъ. Изб 1076, 93; истинѹ ти вѣщаю о҃че ЖФП XII, 54г; и сльзами разлива˫асѩ и не могыи гл҃ати. въ ср҃дци си начатъ сицева˫а вѣщати. СкБГ XII, 9б; ѡвомѹ вътороѥ по игѹменѣ вѣщавъ бы(т) ѡвомѹ же икономьскоѥ имѩ носити. (φάμενος) ЖФСт XII, 79 об.; и не възмогъше гл҃ати или вѣщати или подвигнѹтисѩ на противлѥниѥ (φθέγξασθαι) КЕ XII, 231б; знаѥмъ нъ не можемъ вѣщати СбТр ХІI/ХІІІ, 22 об.; Бж(с)твеныи же макарии тако же вѣщаше ПНЧ 1296, 171 об.; ω нихъ (ж) и ап(с)лъ вѣщаѥ(т): избезѹмишасѩ замышлении своими, и ѡмрачиша(с) неразѹмна˫а ср(д)ца ихъ. (φησί) ГА XIIIXIV, 40г; Г(с)ь же вѣща претерпѣвыи до конца сп҃стьсѩ. ЛЛ 1377, 143 об. (1206); тако по(д)баѥть вѣщати МПр XIV, 58; ˫ако же и великыи сидоръ. и мнози ѿ о҃ць вѣщаша. ПНЧ XIV, 194в; о҃ць твои мало гл҃ть. ты же много вѣщати можеши ГБ XIV, 108г; Вѣщати ѹмѣють мнози а разѹмѣвати не вси Мен к. XIV, 185 об.; аще ан҃глъ при(д) к тобѣ таку ра(д)сть вѣщаеть. что ра(д) не пригласи мѩ. ЗЦ к. XIV, 66г; да вѣщае(т) о немь пр҃ркъ дв҃дъ. (συμφθεγγέσθω) ЖВИ XIV–XV, 107б; аще бы исаiа о исацѣ вѣщалъ. то не пр҃рокъ бы нареклъсѩ. Пал 1406, 71б; ѹ||дививъ же сѩ феѡдоръ въпрошению. что вѣщае(т) тако. ПКП 1406, 186в–г; вѣща еѹа(г)л(с)тъ. дѣла ваша добра˫а. прославѩть ѡ҃ца вашего иже есть на нбсѣ(х) ЛИ ок. 1425, 244 об. (1199);

вѣщати къ (кому-л.):

да слышать исаию велегла(с)но. вѣщающа к нимъ. КР 1284, 351а; си˫а къ вамъ приѥмлющимъ гл҃ю. и къ вамъ служащимъ. ибо нужно и къ вамъ вѣщати. (πρὸς ὑμᾶς διαλεχθῆναι) ПНЧ XIV, 184б; вѣща бо к нему дв҃двъ. [так!] мл(с)ть и истина пре(д)идета пред лице(м) твои(м). ГБ XIV, 95б; вѣща г(с)ь къ моисѣови. Пал 1406, 132г;

прич. в роли с.:

токмо бо б҃ъ можеть оставлѩти грѣхы. да вѣдѩть ˫ако первѣе. си˫а вѣщающеи. (φάσκοντες) ПНЧ XIV, 169в; гл҃ю ·а҃· анг҃лу невидиму. но ·а҃· в ра(д)сти мѣсто печали исполнихсѩ. гдѣ ѹбо нынѣ еси вѣщавыи мнѣ ра(д)исѩ ЗЦ к. XIV, 67а.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Полезное


Смотреть что такое "вѣщати" в других словарях:

  • отъвѣщати — ОТЪВѢЩА|ТИ (741), Ю, ѤТЬ гл. 1.Говорить в ответ, отвечать: Повѣдаша нѣкотерии дх҃вьнии… ˫ако очивисть || нѣкъгда ˫ависѧ имъ ди˫аволъ. и сего въпрошенъ бывъ ими. ѡтъвѣшта. (ἀπεκρίνατο) Изб 1076, 193–194; творить кр(с)тъ имь. гл҃ѧ вельгла(с)но.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • освѧщати — ОСВѦЩА|ТИ (51), Ю, ѤТЬ гл. 1.Освящать: вьсѣми ѡблада˫а. вьсѧ ѡсвѧщаѥши свѧтыимь. твоимь дѹхъмь. Стих 1156–1163, 99; прославиша б҃а. творѧщааго чюдеса велика и прославлѧющааго мѣсто то. и ос҃щающа ѥ моли||твами прп҃дбьнааго оц҃ѧ нашего ѳеодосиѧ.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • освѣщати — ОСВѢЩА|ТИ1 (26), Ю, ѤТЬ гл. 1.Освещать: Вѣдѣ и инъ свѣ(т). имже ѿгнасѧ первобытна˫а тма. или (прерѣзасѧ) преже бывъ види мы˫а твари. и обьхоженье кружное звѣздъ. и вышнее освѣщенье миръ весь освѣща˫а. (αὐγοζουσαν) ГБ к. XIV, 26б; по се(м) же и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • поміщати — I = помістити (надавати місце комусь / чомусь, розташовувати що н. десь), у[в]міщати, у[в]міщувати, у[в]містити, приміщати, приміщувати, примістити, пристроювати, пристроїти, примощувати, примостити, пристосовувати, пристосувати; у[в]саджувати,… …   Словник синонімів української мови

  • въмѣщати — ВЪМѢЩА|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. 1. Заключать что л. во что л. или в чем л.: [о боге] и лакътьныими дъсками. никде же въмѣстимаго въмѣщати. (περικλείειν) ЖФСт XII, 104 об.; въ ст҃а˫а ст҃хъ вмѣща˫а. (χωροῦσα) ГБ XIV, 94г. 2. Переходить, перемещаться:… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • оцѣщати — ОЦѢЩА|ТИ (25), Ю, ѤТЬ гл. 1.Очищать, делать чистым: да новыми призирании ѡцѣщають нивы. и на сѣмена ˫ако же ѡброци г(с)ни творѧтьсѧ. (τὰς καϑορσεις… ποιοῦντες) ФСт XIV/XV, 101а; || перен.: ты мою плоть ѿ всѧкы˫а свкверъны [так!] ѡцѣщаѥши. СбЯр… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • затріщати — щу/, щи/ш, док. 1) тільки 3 ос.Почати тріщати, видавати різкий сухий звук, утворюючи тріщини або ламаючись, розриваючись на частини. || Почати тріщати під час горіння. || Почати створювати різкий шум, тріскотняву безперервними ударами, стуками і… …   Український тлумачний словник

  • звіщати — а/ю, а/єш, недок., звісти/ти, звіщу/, звісти/ш, док., перех. 1) Оголошувати для загального відома, нагадувати про що небудь. || Указувати на що небудь, означати щось. 2) Провіщати, передрікати що небудь. 3) рідко. Сповіщати, повідомляти кого… …   Український тлумачний словник

  • протріщати — щу/, щи/ш, док. 1) Док. до тріщати. 2) Тріщати якийсь час …   Український тлумачний словник

  • суміщати — а/ю, а/єш, недок., сумісти/ти, іщу/, і/стиш, док., перех. 1) Нерозривно поєднувати; сполучати. || Займатися чим небудь одночасно з іншим. Суміщати обов язки. Суміщати посади. 2) Накладаючи одну на одну (лінії, фігури і т. ін.), досягати збігу… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»